Рыбалка Киев

Помагаем новичкам и начинающим научица или просто отдохнуть и выехать на рыбалку. Все условия и предложения за телефоном 80674454570

С таким цинизмом за все четыре года работы как в общественной, так и в государственной рыбоохране я еще не сталкивался. Не припомнят такого и старожилы-инспектора, проработавшие в структуре десятки лет. По постановлению суда Обуховского района нам было предписано вернуть нарушителям, браконьерам чистой марки, конфискованные при их задержании запрещенные орудия лова – ЭЛЕКТРОУДОЧКУ.
Аргументация, в решении судьи, очень интересная, они якобы полностью признают свою вину, искренне раскаиваются, и к тому же они НЕ ЗНАЛИ, что электроудочкой ловить – запрещено… Поэтому вот и вернуть им конфискат. И выловленную варварским способом рыбу – восемь сомов!
Стыдно? Да вряд ли, скорее просто боятся огласки. Тем не менее, их лица все же увидели и друзья, и родственники, и знакомые. Надеюсь, они выводы сделают сами, ведь оказывается наш суд – самый «гуманный» суд в мире, их должным образом не наказал.
Когда мне юрист рассказал о ситуации и показал документы – я был просто вне себя. И я понял, что только один есть выход: поднять этот вопрос в СМИ, сделать огласку этому вопиющему факту! Ну а как иначе? Смолчать? Это не в моих правилах.
Конечно, официально мы отреагировали, написав заявление прокурору, и их вмешательство также помогло.
"Всем – нельзя, но им – хочется. С начала года на водоемах Киевской области рыбинспекторы поймали на горячем почти 10 тысяч браконьеров. Наказание – незначительный штраф плюс конфискация средств отлова. Однако бывает и такое, что суд обязывает вернуть рыбакам запрещенные в Украине снасти. Током прибил, сачком поймал. Только за один раз, с помощью вот такой браконьерской электроудочки, из реки можно выловить до половины тонны различной рыбы. Максимальный же штраф за такое правонарушение в Украине составляет лишь 340 гривен.
Рыбинспектор: Это, чтоб вы понимали – два, три хороших сома. Ну, а как я сказал, поймать их можно и сто, и триста и четыреста килограмм.
Это ловец браконьеров о цене штрафа. Рыбакам легче заплатить 340 гривен, чем отказаться от незаконной наживы. Среди них и эти двое мужчин. Их поймали на горячем еще 5 июня. Согласно процедуре улов и принадлежности конфисковали, а все протоколы направили в Обуховский районный суд. Через месяц рыбаки вернулись с постановлением. Изъятые снасти суд обязал вернуть владельцам. Принадлежностей, которые обязали вернуть, в Украине запрещены. Это электроудочка, которая стоит 300 долларов, а вреда природе наносит в десятки раз больше. Александра Степушенко в системе рыбоохраны проработала 35 лет. Женщина заведует складом с конфискатом. Однако возвращать браконьерские принадлежности владельцам придется впервые.
«Вiкна» решили выяснить, что повлияло на решение Обуховского райсуда. Вот выдержка из постановления. Через месяц после задержания браконьеров, Фемида предписало вернуть кроме электроудочки еще и конфискованную рыбу. Судья Обуховского районного суда Киевской области постановил: господина О. признать виновным в совершении административного правонарушения и наложить на него административное взыскание в виде штрафа в размере 340 гривен без конфискации орудия совершения правонарушения и незаконно добытых водных живых ресурсов.
За комментарием «Вiкна» обратились сначала в прокуратуру Обуховского района.
Денис Томилин, и.о. прокурора Обуховского района: Такі рішення взагалі Обухівським судом не приймалися. Це було виключення. І за наявними у нас даними у цьому виключенні вже наведений лад.
Как удалось уладить дело – в Обуховском суде под запись комментировать не хотят. Не на камеру председатель суда объяснила: молодой коллега ошибся. Ошибку исправили. Именно в день, когда журналисты заинтересовались неожиданным решением.
Судья Обуховского районного суда Киевской области постановил: вещественные доказательства по административному делу, а именно устройство для ловли рыбы с помощью электротока, электропровода с аккумулятором и подсак уничтожить ...
Однако рыбинспекторы снова озадачены. Как можно уничтожить то, что предыдущим постановлением обязали вернуть, а о конфискации в новом – ни слова? А даже если эта электроудочка браконьерам не достанется – купить новую не проблема. Запрещенные снасти продаются в Украине свободно."
Эту ситуацию нам удалось практически разрешить, хотя вопросы еще остались. Просто поступали принципиально, как впрочем и всегда. Маразм полный - возвращать вору "фомку" или убийце нож... Еще раз спасибо моим коллегам из СТБ, 1+1 (ТСН) и "Комсомольской Правды в Украине".
Надеюсь, такого больше не повторится, хотя в нашей стране чудес все случается… Но и на этот случай случай, пока есть еще возможность и хоть что-то отдаленно называющееся "свободой слова", я буду говорить об этом.

Збираючись на риболовлю, уважно огляньте снасті й перевірте їхню готовність.

Беріть на риболовлю тільки необхідне.

Не кладіть вудилище у воду.

Не перезакидуйте снасть без необхідності.

Не робіть зайвого шуму та різких рухів, добре маскуйтесь.

Не висмикуйте спійману рибу по повітрю. Після підсічки підведіть її до берега. Якщо взяла велика рибина - не поспішайте, повільно, але не ослаблюючи ліску, підведіть її до підсака.

Чим тонша ліска, тим кращий кльов.

Кльов поліпшується, якщо яким-небудь предметом підняти каламуть із дна.

Риба любить місця, які чимось виділяються на водоймі. У невеликих вузьких річках кльов кращий на розширеннях, у широких - на мілинах, у мілких - у ямах, у стрімких - в затоках, заводях, у стоячій воді - на протоках.

Прикормка - запорука успіху.

Майте з собою декілька насадок і наживок.

Пробуйте ловити на ті наживки, котрі є в даній водоймі. Їх можна знайти на водних рослинах.

Зверніть увагу на вміст шлунка спійманої риби - ви можете зрозуміти, чим вона харчується у даний час.

На незнайомій водоймі спроуйте з'ясувати у старожилів: що ловиться і на які насадки.

Після кожного сезону міняйте ліску.

Верховна Рада України встановила кримінальну відповідальність за незаконний рибний промисел, а саме за ловлю риби з використанням вибухових, отруйних речовин і електроструму. Такі пропозиції до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства та полювання, охорони, використання та відтворення тваринного світу» вніс за підтримки ВРГО «Громада Рибалок України» народний депутат Микола Томенко.

Усе почалося зі звернення до рибалок та голосування на форумі ГРУ. Прийнятий у першому читанні чисто «мисливський» законопроект № 1154 від 11.12.2007, що не має відношення до риболовлі, але ратуючий за збільшення штрафів і відповідальності браконьєрам-мисливцям, був на стадії внесення змін депутатами перед другим читанням, коли віце-спікер ВР Н. Томенко вніс у профільний комітет свої пропозиції в даний законопроект, на яких пропонується посилити кримінальну відповідальність і за заняття незаконним рибним промислом, а саме за рибальство з використанням вибухових, отруйних речовин і електроструму. Запропоновані ним зміни до законопроекту були оприлюднені прес-центром ГРУ і рибальській громадськості було запропоновано його підтримати. Отримавши позитивні відгуки багатьох свідомих рибалок, Ігор Тихолаз, координатор програми громадського моніторингу водойм та боротьби з браконьєрством в Громаді, ініціював збір голосів, у якому взяло участь майже три тисячі чоловік. 2864 людини підтримали запропоновані зміни до Кримінального Кодексу (ст. 249 "Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом"):

1) Назву проекту Закону викласти в такій редакції:
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства, полювання та рибальства, охорони, використання і відтворення тваринного світу”

2) в абзаці другому частини першої ст. 249 ("Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом") слова "до ста” замінити словами "від ста до двохсот”;

3) ч. 2 статті 249 Кримінального кодексу викласти в такій редакції:

«2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені з застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого».

Після збору підписів на адресу М. Томенка було направлено офіційний лист від ГРУ на підтримку його ініціативи, до якого додавалися статистичні дані голосування з ілюстраціями та списки підписів. У результаті факт того, що цю ініціативу підтримала громадськість і що саме прості рибалки просять законодавців прийняти такий закон, як повідомили самі депутати, суттєво вплинув на результат голосування: сьогодні законопроект № 1154 був прийнятий у другому читанні, в цілому. Ініціативу Миколи Томенка підтримали голова Парламенту Володимир Литвин та депутат Олександр Лавринович. За всі три "рибальські" поправки проголосували відповідно 305, 310 і 323 депутатів ВР України. Загалом, за ухвалення всього закону, проголосувало 274 депутата! Після підпису Президента Закон вступить в силу.

Сьогодні у всіх чесних рибалок радісний день, адже такі новини трапляються не часто. Ми вірили в успіх і докладали до цього всіх можливих зусиль. Все вийшло, спасибі всім хто підтримав нашу ініціативу. Це наша спільна перемога!

У понеділок, 21 грудня 2009 року о 10-00, під стінами ОДА (вул. Грушевського, 1), Чернівецька обласна федерація риболовного спорту, Українське товариство мисливців та рибалок, Чернівецьке представництво Громади Рибалок України, Чернівецька обласна громадська організація «Європейський Рух» проведуть мітинг, спрямований на припинення промислового вилову риби на Дністровському водосховищі, боротьбу з браконьєрством та безконтрольним продажем сіткоматеріалів, – повідомили "BukNews” в ЧОГО «Європейський Рух».

Збройний напад на двох рибалок, які минулого понеділка рибалили на Дністровському водосховищі

Збройний напад було здійснено на двох рибалок, які минулого понеділка рибалили на Дністровському водосховищі неподалік села Бернове Кельменецького району. Закинувши вудки на глибину, вони зачепилися ними за чиїсь сіті. Так було декілька разів. Аж раптом серед білого дня на них налетів човен і кілька разів намагався протаранити.

Після чергової невдалої спроби, з невідомого човна по рибалках розпочали стрільбу. За щасливого збігу обставин ніхто не постраждав. Рибалки вважають, що це були місцеві рибінспектори, які захищали браконьєрські сіті. В обласній рибінспекції кажуть, що стріляти могли тільки браконьєри, бо такі випадки неодноразово траплялися і в їхній практиці. За справу взялися правоохоронці. Рибалки ж у свою чергу звернулися по допомогу до журналістів телеканалу «Чернівці» .

Саме неподалік цього місця – розповідає один із рибалок, – на них напали невідомі. Тут рибалки декілька разів зачепили чужі сітки, а потім перебралися нижче за течією.

Всього зловмисники випустили в бік рибалок шість куль: одна з них пробила рибальський човен, щоправда трохи вище ватер-лінії. Це врятувало від затоплення. Ще одна куля зачепила чобіт одного з рибалок. Ось це – залишки від куль – з такими ( їх називають жекан) ходять на дикого звіра. А ось це на носі човна сліди тарану. Андрій та Валерій переконані – серед тих, хто стріляв були працівники рибінспекції, а господарем сіток розбрату є пан Панівський.

Віктор Панівський, який, згідно з документами має право на встановлення сіток та відлов риби, нам повідомив телефоном, що таки був на місці за 15 хвилин після інциденту, але це виявилися не його сітки.

А стріляти, з його слів, могли хіба браконьєри.

Те що стріляли не працівники рибінспекції підтверджує і керівник територіального відділення басейнового управління Тарас Рогоза. Він каже, що людина, про яку кажуть рибалки, навіть написала офіційне пояснення.

Тарас Рогоза в.о. начальника Чернівецького територіального відділу Верхньо-Дністровського державного басейнового управління: «Я цього працівника, якого рибалки називали викликав до себе, він дав мені офіційне пояснення, де чітко описав свій трудовий день, де чітко говориться, що він був в іншому місці. Тому я не готовий довести, цей працівник був на тому місці. Є для цього правоохоронні органи».

Рибалки кажуть, що звернулися до районного відділу міліції у день інциденту. На місце події прибули правоохоронці з Хмельницької області, оскільки подія трапилася на межі двох областей.

Андрій Суслінський спортсмен-рибалка: «Ми викликали працівників міліції, вони все це запротоколірували, взяли з нас пояснення і щось все це якось затихло».

Як пояснили нам телефоном у районному відділі міліції Кам»янця-Подільського, – вони зібрали матеріали і передали до Кельменецького Райвідділу. А от там справа не рухається.

Рибалки не вгамовуються – браконьєрські сіті на Дністровському водосховищі безжально нищать не лише рибу – рвуть снасті та подекуди псують мотори човнів.

Браконьєрські сітки через кожні 20 метрів по Дністровському водосховищі – стверджують рибалки, – вони не позначені спеціальними буями а також не мають відповідних маркувань та навіть та невідомого походження сітка, через яку сталася уся ця пригода, досі у воді, а зі слів рибалок, вони повідомили рибінспекцію, і її мали б зняти.

Тарас Рогоза в.о. Чернівецького територіального відділу Верхньо-Дністровського державного басейнового управління: «До мене такої інформації не надходило, що там сітка стоїть у воді. Я знаю дзвонили рибалки навіть власнику човнів, що не треба нічого знімать, рушать, бо це є речовий доказ. Якщо потрібно знять сітку, то слідчий мав дати таке завдання».

Правоохоронці підтверджують, що сітка може служити речовим доказом по справі. Як пояснили в обласній рибінспекції, – на законній сітці повинна бути бірка, відповідної серії та номеру. Усі немарковані сітки, є браконьєрськими. Рибалки скаржаться, що рибінспекція нічого не робить, а там пояснюють – не вистачає працівників – на всю область працює лише вісім людей. Однак, людина, що спустила курок повинна бути знайдена і притягнута до відповідальності.